З наступаючим Новим 2023 роком та Різдвом Христовим!
- Деталі
- Опубліковано: 29 грудня 2022
Шановні колеги!
Правління УАПП та ТК вітають вас з Різдвом і наступаючим Новим роком!
Нехай 2023 рік принесе нам мир, добро, любов та відновлення справедливості.
Віримо в себе, віримо в ЗСУ.
Все буде Україна!
***
- Деталі
- Опубліковано: 19 грудня 2022
Вікторія Слюсаренко, психоаналітичний психотерапевт УАПП, мала нагоду виступити на конференції DPV (Німецького психоаналітичного товариства) 18 - 20 листопада 2022 р.
“Christa Hack, яка допомогла багатьом українським сім'ям в Німеччині, вирішила поділитися своїми враженнями і роздумами щодо набутого досвіду, і запропонувала взяти участь. Виступ був у формі живої розмови, що дало змогу дуже безпосередньо торкнутися того, що переживають українці під час війни, зокрема і я, та наші колеги в Німеччині. Ми обговорювали різні складні обставини та почуття, які мають і ті хто поїхав, і ті хто лишився, а також досвід пацієнтів та волонтерської роботи з біженцями.
***
- Деталі
- Опубліковано: 13 грудня 2022
10 грудня 2022 відбулася виставка картин, на якій були представлені роботи українських біженців, які брали участь у проєкті Австрійського Благодійного Фонду «КВІТКА» Kvitka Verein für humanitäre Hilfe - Квітка Благодiйний фонд.
Роботи учасників проєкту роблять видимим те, що неможливо описати словами: страх, біль, гнів, надію...
Мистецтво має неймовірну силу зближення, роз'яснює, створює діалог.
Автор та ведуча дитячої та дорослої группи з вільної ігри та малюванню: психоаналітичний психотерапевт, член УАПП, Зайцева Ксенія Борисівна. Групи почали роботу в квітні 2022 році в місті Клагенфурт(Австрія) та продовжують свою роботу і наразі.
"Почему так трудно поверить в эту реальность? Психоаналитические размышления в условиях особой опасности". М.Суслов, Гамбург.
- Деталі
- Опубліковано: 29 травня 2022
Начну с личных наблюдений, которые впечатались в память и, собственно, вызвали мои размышления, направленные на то, чтобы соотнести мои психоаналитические знания, мою жизнь и мои представления и о ней, и о психоанализе.
Вторая неделя войны. Харьков, 1,5 миллионный город в котором я живу, был подвержен уже массивным бомбардировкам. Мы уже знали, что такое жизнь в подвале и трупы перед глазами. Мы бежали от этого ужаса, делая марш-бросок в авто переполненом стариками и детьми через всю Украину, не зная где и когда начнется налет и появятся танки. Недалеко от Харькова расположен другой миллионный город Днепро. Этот город еще не подвергался тогда бомбардировкам. Мы были поражены тому, как беззаботны, как благодушны были жители этого города. Да, конечно, они все знали и видели фото, видео, рассказы и свидетельства беженцев. Они как-то готовились даже к подобным событиям. Но при этом все-же не воспринимали угрозу всерьёз, они принимали сознательно знание об угрозе, но в глубине души были уверены, что их это так не коснется.